Торчинський народний історичний музей імені Григорія Гуртового
Торчинський народний історичний музей ім. Григорія
Олександровича Гуртового — музей у селищі Торчин Луцького району Волинської області.
Заклад є найдавнішим серед громадських музеїв Волині.
Музей був створений 23 березня 1957 року, а офіційно відкритий 17 вересня 1960 року.
Музей був створений 23 березня 1957 року, а офіційно відкритий 17 вересня 1960 року.
10 травня
1967 року за рішенням Колегії Міністерства культури України удостоєний звання „Народний музей”.
Засновник,
організатор і незмінний директор музею — Гуртовий Григорій Олександрович –
історик, педагог, краєзнавець.
Він один із перших серед сучасних
науковців підняв із небуття імена істричних постатей України, волинян за походженням
– Галшки Гулевичівни, Мар’яна Перетятковича, Стефана Струбілевича, Єви
Фелінської, В’ячеслава Липинського та багатьох інших.
Музей має багату фондову збірку. Це —
палеонтологічні знахідки, археологічні пам'ятки, скарби монет, стародруки,
вироби місцевих ремісників, побутові речі сільських та міських мешканців,
меморіальні речі, зокрема, унікальна шафа і дзеркало колишнього мешканця села
Городок (Волинська область, Луцький район), відомого польського письменника,
художника та етнографа Й.І. Крашевського.
Майже всі експонати музею знайдені у або поблизу
Торчина.
Торчинський народний історичний музей ім. Г.О. Гуртового є осередком
вивчення та популяризації історичних, мистецьких та культурних пам’яток
Луцького району. Тут розміщено тисячі знарядь, зброї,
документів. Багаті матеріалами відділи археології Київської Русі, стародруків,
етнографії, українського козацтва, революцій і воєн, розвитку культури.
Григорій
Гуртовий розробив наукову концепцію побудови майбутньої експозиції –
найголовніші краєзнавчі матеріали розміщені тематичними комплексами. Це
експонати, документи, речі, що розповідають про Торчин, села Луцького і
сусідніх районів з найдавніших часів до наших днів.
Музей має багату і різноманітну
фондову збірку. Це – палеонтологічні знахідки, археологічні пам’ятки, скарби
монет, великий фонд документів різного часу, стародруки, вироби місцевих
ремісників, побутові речі сільських і міських мешканців, твори живопису і
скульптури, меморіальні речі, зокрема, унікальна шафа і дзеркало колишнього
мешканця села Городок, відомого польського письменника, художника і етнографа
Й.І.Крашевського. Зараз в музеї зберігається більше 7,5 тисяч експонатів.
На експонатах свого музею
Григорій Олександрович виховав цілу плеяду самовідданих волинських
істориків-краєзнавців, а ще більше – просто патріотів України.
Предметом дослідження науковця
була новітня історія України – голодомор 1932-1933 років, трагедія Луцької
тюрми у червні 1941 року, діяльність ОУН-УПА на Волині. Багато уваги Григорій
Гуртовий приділяв вивченню українського козацтва і доводить його волинське
походження.
Результатом наукових досліджень,
пошуку, копіткої збиральницької праці краєзнавця стали книги „Волинь – край
козацький”, „Торчин – передзвін віків”, „Волинський Ружин і гетьмани
Ружинські”, „Євреї містечка Торчин”, „Голгофа голоду” та ін., а також статті,
публікації, виступи на наукових конференціях.
Григорій Олександрович Гуртовий –
заслужений працівник культури України, нагороджений орденами „За заслуги” ІІІ
ступеня, „За мужність”, є лауреатом обласних премій імені Миколи Куделі та
„Одержимість”. Він був обраний Почесним професором у галузі історії Волинського
національного університету імені Лесі Українки. В 2006 році став лауреатом премії
імені Д.Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Торчинський народний історичний
музей є скарбницею історико-культурної спадщини Волинського краю, значним
осередком пропаганди та вивчення історичних, мистецьких та культурних пам’яток
у Луцькому районі. Завдяки своїй роботі Торчинський музей у 2009 році визнаний
переможцем Першого всеукраїнського конкурсу громадських музеїв у номінації
„Історія рідного краю”.
Рішенням Луцької районної ради
від 11.07.2013 № 25/12 Торчинському народному історичному музею присвоєно ім’я
Григорія Олександровича Гуртового – його засновника і багаторічного директора,
ветерана музейної справи Волині, земна дорога якого обірвалася 1 вересня 2012
року.
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА
Луцький район славиться своєю багатою історико-культурною спадщиною: визначними пам’ятками історії, археології та архітектури. Всі споруди мають свій стиль, який відтворює місцеві особливості, вони самобутні і неповторні, величні і водночас прості. Умілі будівничі, різьбярі, живописці втілили у своїй творчості вікові народні традиції і талант своїх попередників.
На території району розміщено 8 храмів − пам’яток архітектури, що занесені до Державного реєстру та охороняються законом:
- Михайло-Архангельська православна церква с. Білосток (1636р.);
- Свято-Миколаївська православна церква с. Смолигів (1743р.);
- Божої Матері-Покрови православна церква с. Піддубці (1745р.);
- Свято-Михайло-Архангельська православна церква с. Несвіч (1771 р.);
- Воздвиженська православна церква с. Коршів (1777 р.);
- Свято-Успенська церква с. Шепель (1781 р.);
- Різдво-Богородична православна церква с. Воротнів (1785 р.);
- Свято-Стефанівська православна церква с. Усичі (1795 р.).
Територія району, його сіл та селищ багаті на пам’ятки археології, зокрема часів палеоліту, мезоліту, неоліту. Особливо щедра Луцька земля на ранньослов’янські та давньоруські пам’ятки. Найбільш відомими з них є:
- Городище ХІ – ХІІІ ст. в селі Коршів;
- Городище ХІ – ХІІІ ст. в селі Усичі;
- Городище ХІ – ХІІІ ст. в селі Горзвин.
Визначними пам’ятками історії району є:
- Козацькі могили у селі Несвіч;
- Курган „Козацька могила” в селі Полонка;
- ”Брусиловський форт„- оборонна споруда часів І Світової війни в селі Боратин;
- Меморіальний комплекс селища Торчин;
- Пам’ятник на місці загибелі героя Радянського Союзу капітана П.Тарасова в селі Милуші.
На території району розміщено народний історичний музей ім. Г.Гуртового у смт Торчин; музей історії сільського господарства Волині – скансен смт Рокині.
ПАМ'ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ
У північній частині села Білосток, праворуч дороги, на горі, - мальовнича Михайло-Архангельська православна церква, збудована ще в 1636 році, охоронний номер 142. Вона зберігається до цього часу, хоча дуже змінилася за 350 років існування. В селі є біла крейдяна гора, біля підніжжя якої знаходяться джерела. Їх називають Козацькими. Дно джерел - білокам’яне. Вода здається білою, хоча насправді прозора та чиста. Від білого стоку води село отримало назву Білосток. Про це свідчать документи з архіву Білостоцької церкви.
З храмом пов'язана життєдіяльність видатного українського художника кінця XVII - початку XVIII ст. Й. Кондзелевича, який розписав іконостас.
Пам'ятка архітектури Свято-Миколаївська православна церква в с. Смолигів датується 1743 році охоронний номер 1034, ця дата вирізана над входом до церкви. Дерев'яний храм має деяку архаїчність та несиметричність. Особливістю церкви є бабинец - він не має вікон, що притаманно більше стародавнім церквам. Дах шатрової форми, низький, він був зроблений на прикінці 19 на початку 20 століття. Фундамент в церкви камяний. Дзвіниця має два яруси, перший – рублений - відноситься до 18 ст., другий вже маэ каркасну конструкцію і відноситься до минулого століття. Дзвіниця дерев'яна, в плані квадратна. В основі пагорба, на якому розміщена церква, виявлено густий шар кісток людей. Легенда свідчить, що то слід народного повстання проти сваволі кріпосників.
Церква Святої Покрови XVIII ст. вс с. Піддубці є одним із найцікавіших взірців барокової архітектури на Волині, охоронний номер 125.
Десь в середині XVI ст. в селі Піддубці луцькі монахи заснували монашеський скит. Мабуть, вони захотіли відокремитись і вести самітнє чернече життя. Так і виникла в селі православна обитель. Іноки вибудували тут дерев'яний храм Божий ім'я Різдва Пресвятої Богородиці та чернечі будівлі. Тоді ж у церкву внесли чудотворну ікону Божої Матері, яка впродовж віків славилася своїми відпустами і зціленнями.
Хоча існує й інша гіпотеза, відповідно до якої церква в селі була побудована згідно з указом імператриці Катерини ІІ.
А під час Другої світової війни на церкву скинули снаряд. Але він дивом не зірвався. Біля цієї ж церкви було джерело з цілющою водою. Серед жителів села побутує легенда, що до нього ще цар Петро І присилав гінців за водою.
Окрасою села Несвіч усі роки є Свято-Михайлівська церква 1771 р., охоронний номер 104, яку місцеві жителі збудували для своїх духовних потреб. Це дерев’яна споруда, по-своєму унікальна, адже зводилася без жодного гвіздка – закладанням дилів один в один. Вона має хрестоподібне планування з одним верхом, встановленим наперехресті. Центральні і боковіоб’єми пам’ятки об’єднані аркоподібними вирізами у вінцях зрубів. Верх має форму шестикутної призми, перекритої пірамідальним дахом.
Ще в 1771 році біля церкви було збудоване приміщення двокласної школи, де дітей навчали писемності та духовності.
СВЯТО-ВОЗДВИЖЕНСЬКА ЦЕРКВА в с. Коршів
Пам’ятка архітектури національного значення. Цегельна. Побудована в 1751 р., охоронний номер 1033. Наприкінці ХІХ - початку ХХ стст. до головного північного фасаду прибудована цегельна трьохярусна дзвіниця. На стінах і зводах маються залишки темперного розпису XVIII ст. Територія оточена кам'яною стіною з арковими воротами.Свято-Успенська церква села Шепель, побудована у 1780 році, охоронний номер 146. Дерев’яна, трьохдільна, з барабаном над центральним об’ємом, посадженим на низькому восьмерику і увінчаним ліхтарем з банею. У XIX ст. до бабинця був прибудований нартекс, а до нього поперечний прямокутний об’єм, над яким влаштована висока шатрова дзвіниця, що подавила масивну приземисту центральну баню. Входи до церкви влаштовані з півдня та півночі. З південного боку до апсиди прибудоване квадратне у плані приміщення з входом зі сходу. Первісно типова для півдня Волині трьохдільна церква після перебудов XIX ст. набрала вигляду, характерного для офіційного напрямку в культовій архітектурі з типовими за композицією розташування дзвіниці з західної боку та луковичною формою бань. В інтер’єрі пам’ятки зберігся живопис XVII ст., різьблене оздоблення XVIII ст.
На високому пагорбі, у гарному місці на околиці Воротнева височить сільський Різдво-Богородичний храм – ошатний, доглянутий, кольорами стін зливається з барвами неба. Воротнівська Різдво-Богородична церква побудована турботами місцевої поміщиці Магдалини Кучинської. Серед місцевих жителів зберігся переказ про те, чому Магдалина Кучинська подарувала його селянам. Нібито страшна негода застала її у дорозі, насувалася буря. Карета, якою їхала пані, зупинилася саме на пагорбі. Магдалина палко молилася і раптом помітила, що внизу вирувала буря, стогнали од вітру дерева, а тут, на пагорбі, було тихо й спокійно. От і вирішила вона на благодатному місці закласти храм. Церква є пам'яткою архітектури останньої чверті ХVІІІ століття і включена до Державного реєстру національного культурного надбання (пам'ятки містобудування і архітектури України охоронний номер 1032). Церква кам'яна, з такою ж трьох'ярусною дзвіницею. Будувалася за латинським зразком як уніатська, греко-католицька, і лише за третім поділом Польщі 1795 року стала православною. Споруда є цікавим пам'ятником архітектури раннього классицизму.
Свято-Стефанівська православна церква с. Усичі зведена церква в 1795р. охоронний номер 1035, деревяна, трьохрубна, одноглава, побудована на кам'яному фундаменті, зруби рівновисоків, витягнуті за осею будівля. Взірець характерної для Волині дерев'яних храмів.
Наву перекрито зімкнутим зрубним склепінням на низькому світловому (два вікна) восьмьорику, зашито згори плафоном.
Внутрішній простір храму об'єднано в інтер'єрі високими арковими отворами, що гармонійно сполучаються з плавними лініями медальйонів розписів. Хори утворюють другий ярус західного зрубу, й освітлюються завдяки високо прорізаним віконницям.
Перелік пам'яток архітектури місцевого значення
1
|
Успенська церква (дер.)
|
с. Баїв
|
1875 р.
|
188-м
|
Рішення виконкому обласної ради від 03.04.92 №76
|
2
|
Хрестовоздвиженська церква (дер.)
|
с. Буків
|
1768 р.
|
189-м
|
-//-
|
3
|
Миколаївська церква (дер.)
|
с. Городище
|
1920 р.
|
190-м
|
-//-
|
4
|
Громадська будівля (мур.)
|
с. Забороль
|
поч. 18 ст.
|
191-м
|
-//-
|
5
|
Соборобогородицька церква (мур.)
|
с. Забороль
|
1920 р.
|
192-м
|
-//-
|
6
|
Миколаївська церква (дер.)
|
с. Городок
|
1890 р.
|
193-м
|
-//-
|
7
|
Житловий будинок (дер.)
|
с. Одеради
|
поч. 19 ст.
|
195-м
|
-//-
|
8
|
Кірха (мур.)
|
с. Озеряни
|
1920 р.
|
196-м
|
-//-
|
9
|
Василівська церква (дер.)
|
с. Боголюби
|
1883 р.
|
197-м
|
-//-
|
10
|
Михайлівська церква (дер.)
|
с. Промінь
|
1885 р.
|
198-м
|
-//-
|
11
|
Борисоглібська церква (дер.)
|
с. Романів
|
1885 р.
|
199-м
|
-//-
|
12
|
Казанська церква (мур.)
|
с. Садів
|
1910 р.
|
200-м
|
-//-
|
13
|
Церква Параскеви (дер.)
|
с. Милуші
|
поч. 17 ст.
|
102-м
|
Рішення виконкому обласної ради від 27.08.90 №187
|
14
|
Церква Іоанна Богослова (дер.)
|
с. Сьомаки
|
1875 р.
|
103-м
|
-//-
|
15
|
Церква Олександра Невського (дер.)
|
с. Підгайці
|
1868 р.
|
104-м
|
-//-
|
16
|
Школа (мур.)
|
смт.Торчин
|
1920 р.
|
201-м
|
Рішення виконкому обласної ради від 03.04.92 №76
|
Перелік пам'яток історії Луцького району
№
|
Охорон ний номер
|
Місцезнаходження пам'ятника, його адреса
|
Найменування пам'ятника
|
Датування
|
Автор
|
Дата спорудження
|
Дата і № рішення облвиконкому (адміністрації), постанови Кабінету Міністрів України про взяття пам'ятника під охорону
|
На чиєму утриманні знаходиться
|
1
|
363
|
с. Баїв
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Рихва С. М.
|
1972
|
477-р від 28.11.75р.
|
Баївська с/р
|
2
|
584
|
с. Білосток
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Львівска кераміко-скульптурна фабрика
|
1980
|
65-р від 10.02.82р.
|
Білостоцька с/р
|
3
|
774
|
с. Боратин
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
1984
|
267-р від 25.08.86р.
|
Боратинська с/р
| |
4
|
910
|
с. Боратин
|
Могила розвідника К.Сивого
|
1915
|
265-р від 24.12.91р.
|
Боратинська с/р
| ||
5
|
589
|
с. Буяни
|
Могила братська мирних жителів
|
1943
|
Місцеві майстри
|
1958
|
65-р від 10.02.82р.
|
Буянівська с/р
|
6
|
582
|
с. Буяни
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Львівська кераміко-скульптурна фабрика
|
1978
|
65-р від 10.02.82р.
|
Буянівська с/р
|
7
|
906
|
с. Вербаїв
|
Могила братська жертв фашизму
|
1943
|
1991
|
265-р від 24.12.91р.
|
Промінська с/р
| |
8
|
581
|
с. Веселе
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Львівська кераміко-скульптурна фабрика
|
1978
|
65-р від 10.02.82р.
|
Веселівська с/р
|
9
|
178
|
с. Воротнів
|
Могила розстріляних євреїв
|
1942
|
415-р від 22.06.99р.
|
Лищенська с/р
| ||
10
|
585
|
с. Воютин
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Київська кераміко-скульптурна фабрика
|
1980
|
65-р від 10.02.82р.
|
Воютинська с/р
|
11
|
908
|
с. Воютин, хутір Гать
|
Могила 3 радянських воїнів
|
1944
|
1991
|
265-р від 24.12.91р.
|
Воютинська с/р
| |
12
|
12
|
с. Гаразджа
|
Могила письменника М. П. Левицького
|
1932
|
Турович Л.
|
1932
|
267-р від 25.08.86р.
|
Під-дубцівська с/р
|
13
|
726
|
с. Городище-2, на кладовищі
|
Могила невідомого радянського воїна
|
1944
|
1984
|
267-р від 25.08.86р.
|
Городищенська с/р
| |
14
|
727
|
с. Городище-2, на кладовищі
|
Могила невідомого радянського воїна
|
1944
|
1984
|
267-р від 25.08.86р.
|
Городищенська с/р
| |
15
|
730
|
с. Григоровичі
|
Могила невідомого радянського воїна
|
1944
|
1984
|
267-р від 25.08.86р.
|
Чаруківська с/р
| |
16
|
722
|
с. Григоровичі, на кладовищі
|
Могила невідомого радянського воїна
|
1944
|
1984
|
267-р від 25.08.86р.
|
Чаруківська с/р
| |
17
|
157
|
с. Забороль
|
Будинок, в якому зупинявся Петро І
|
1707
|
1-а пол. XVII ст.
|
360-р від 04.08.69р.
|
Заборольська с/р
| |
18
|
364
|
с. Забороль
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Грицюк М. Я., Сницарьов
|
1973
|
477-р від 28.11.75р.
|
Заборольська с/р
|
19
|
909
|
с. Забороль
|
Військове кладовище
|
1944
|
265-р від 24.12.91р.
|
Заборольська с/р
| ||
20
|
586
|
с. Коршів
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Волк Леонович
|
1980
|
65-р від 10.02.82р.
|
Коршівська с/р
|
21
|
663
|
с. Лаврів
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Львівська кераміко-скульптурна фабрика
|
1981
|
142-р від 29.04.84р.
|
Лаврівська с/р
|
22
|
725
|
с. Липини, біля контори колгоспу
|
Могила братська радянських воїнів
|
1944
|
Майстерня Луцького похоронного бюро
|
1976
|
267-р від 25.08.86р.
|
Липинська с/р
|
23
|
729
|
с. Липини
|
Пам'ятник воїнам-визволителям
|
1941-1945
|
Трегубова Н.Н.,
Гургу Р. П.
|
1983
|
267-р від 25.08.86р.
|
Липинська с/р
|
24
|
365
|
с. Лище
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Львівска кераміко-скульптурна фабрика
|
1972
|
477-р від 28.11.75р.
|
Лищенська с/р
|
25
|
486
|
с. Княгининок
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Львівска кераміко-скульптурна фабрика
|
1975
|
457- р від 16.10.78р.
|
Маяківська с/р
|
26
|
162
|
с. Милуші
|
Місце, де загинув Герой Радянсь-кого Союзу П. М. Тарасов
|
1944
|
1967
|
360-р від 04.08.69р.
|
ВМаяківська с/р
| |
27
|
366
|
с. Несвіч
|
Пам'ятник радянським воїнам та землякам
|
1941-1945
|
Львівска кераміко-скульптурна фабрика
|
1982
|
477-р від 28.11.75р.
|
Несвічівська с/р
|
28
|
587
|
с. Одеради
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Львівска кераміко-скульптурна фабрика
|
1979
|
65-р від 10.02.82р.
|
Одерадівська с/р
|
29
|
907
|
с. Одеради
|
Могила братська жертв фашизму
|
1943
|
1991
|
265-р від 24.12.91р.
|
Одерадівська с/р
| |
30
|
724
|
с. Боголюби
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Кордіяка М. М., Гірняк М. Б.
|
1985
|
103-р від 25.04.88р.
|
Боголюбська с/р
|
31
|
487
|
с. Підгайці
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Львівська кераміко-скульптурна фабрика
|
1977
|
457- р від 16.10.78р.
|
Підгайцівсь-ка с/р
|
32
|
361
|
с. Піддубці
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Романець Б., Тимчишин І.
|
1977
|
477-р від 28.11.75р.
|
Під-дубцівська с/р
|
33
|
588
|
с. Піддубці
|
Могила братська радянських воїнів
|
1941
|
1980
|
65-р від 10.02.82р.
|
Під-дубцівська с/р
| |
34
|
488
|
с. Промінь
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Львівска кераміко-скульптурна фабрика
|
1975
|
457- р від 16.10.78р.
|
Промінська с/р
|
35
|
367
|
с. Радомишль
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Львівска кераміко-скульптурна фабрика
|
1975
|
477-р від 28.11.75р.
|
Радо-мишльська с/р
|
36
|
731
|
с. Ратнів
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Львівска кераміко-скульптурна фабрика
|
1982
|
267-р від 25.08.86р.
|
Ратнівська с/р
|
37
|
481
|
с. Романів
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Львівска кераміко-скульптурна фабрика
|
1965
|
457- р від 16.10.78р.
|
Романівська с/р
|
38
|
723
|
с. Романів, на кладовищі
|
Могила лейтенанта медичної служби Н.Гришиної
|
1944
|
1984
|
267-р від 25.08.86р.
|
Романівська с/р
| |
39
|
635
|
с. Садів
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945; 1946–1949
|
Львівська кераміко-скульптурна фабрика
|
1982
|
42-р від 29.04.84р.
|
Садівська с/р
|
40
|
163
|
смт. Торчин
|
Ділянка братських могил радянсь-ких воїнів
|
1944
|
Львівська кераміко-скульптурна фабрика
|
1957
|
360-р від 04.08.69р.
|
Торчинська сел./р
|
41
|
368
|
смт. Торчин
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Дзиндра Є. В.
|
1973
|
477-р від 28.11.75р.
|
Торчинська сел./р
|
42
|
168
|
смт. Торчин
|
Могила розстріляних євреїв
|
1942
|
415-р від 22.06.99р.
|
Торчинська сел./р
| ||
43.
|
362
|
с. Чаруків
|
Пам'ятник землякам
|
1941-1945
|
Неверов А. Г.
|
1972
|
360-р від 04.08.69р.
|
Чаруківська с/р
|
44
|
911
|
с. Чаруків
|
Могила жертв епідемії чуми
|
XVIII ст.
|
265-р від 24.12.91р.
|
Чаруківська с/р
| ||
45
|
192
|
с. Шепель
|
Могила братська радянських воїнів
|
1944
|
265-р від 24.12.91р.
|
Шепельська с/р
|
Пам’ятки монументального мистецтва
1
|
Пам’ятник Лесі Українці
|
с.Коршів
|
1870-1914 р.
|
2
|
Пам’ятник С.Ф.Гнатюку
|
смт.Торчин
|
1945 р.
|
Пам’ятки археології
1
|
Городище
|
с.Білосток
|
ХІ-ХІІІ ст.
|
2
|
Городище
|
с.Горзвин
|
ІХ-ХІІІ ст.
|
3
|
Городище
|
с.Городище
|
ХІ-ХІІІ ст.
|
4
|
Городище
|
с.Коршів
|
ІХ-ХІІІ ст.
|
5
|
Городище
|
смт.Торчин
|
ХІ-ХІІІ ст.
|
6
|
Городище
|
с.Усичі
|
ІХ-ХІІІ ст.
|
7
|
Городище
|
с.Шепель
|
ІХ-ХІІІ ст.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар